Конспект урока "Основи, їх склад, назви, класифікація. Фізичні та хімічні властивості основ"

Тема: Основи, їх склад, назви, класифікація. Фізичні та хімічні властивості основ.
Мета: закріпити знання про склад, назви й класифікацію основ, їхні фізичні та хімічні
властивості; про луги та їх одержання; закріплювати вміння прогнозувати, складати та
записувати хімічні реакції, продовжити розвивати вміння учнів на основі спостереження робити
висновки, розвивати хімічну мову; виховувати правильне ставлення до хімічних речовин та
дотримуватись правил техніки безпеки.
Обладнання: підручник, мультимедійний проектор, комп’ютер, зразки основ, реактиви й посуд.
Тип уроку: комбінований.
Форми роботи:
Хід уроку.
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань
1. Хімічний калейдоскоп.
На які класи сполук розподіляються неорганічні речовини?
Що називається оксидами?
Які види оксидів знаєте?
Що називається кислотами? Основами? Солями?
Яка класифікація кислот?
Як визначається валентність кислотного залишку?
Назвати формули кислот:
нітратної; хлоридної;
сульфатної; ортофосфатної;
Яка основність сульфатної кислоти?
Яка валентність кислотного залишку нітратної кислоти?
Що таке індикатори? Які ви знаєте індикатори?
З допомогою якого індикатору ми виявляємо кислоту, основу?
Про що говорить витискувальний ряд металів?
Який газ виділяється внаслідок взаємодії металу з кислотою?
Які реакції називають реакціями обміну?
2. Робота з таблицею.
Прочитати формулу та дати назву речовинам:
стовпчик Д,
рядок 3
ІІІ. Мотивація учнів до вивчення нового матеріалу
Що спільного для цих речовин?
Як називаються ці речовини?
А чому різна кількість гідроксильних груп?
ІV. Етап засвоєння нових знань
1. Первинне осмислення і засвоєння знань
1) Склад і назви основ. ( загальна формула Ме
п
(ОН)
п
)
2) Класифікація гідроксидів Прийом «Гронування»
Робота з таблицею розчинності кислот, основ, солей.
Дати назви розчинним основам, нерозчинним.
3) Назви гідроксидів. (Основи, гідроксиди, луги)
4) Одержання гідроксидів
5) Фізичні властивості гідроксидів
Тверді речовини, з високою температурою плавлення та кипіння. При помірному нагріванні
розкладаються на оскид і воду.
Розплавити можна натрій гідроксид 322 і калій гідроксид 405.
Правила техніки безпеки під час роботи з основами(лугами).
Луги є їдкими речовинами, милкі на дотик. Вони роз’їдають дерево, папір, шкіру і можуть бути
причиною серйозних опіків шкіри та слизових оболонок. Гідроксиди натрію і калію називають
їдкий натр, їдкий калій. Слід обережно працювати з цими речовинами. Якщо ж луг випадково
потрапив на шкіру, треба змити його великою кількістю води. В разі потреби протерти уражену
ділянку розчином оцтової кислоти ( 1ч.л на 0,5 л води).
6) Хімічні властивості основ.
Прогнозуємо можливі реакції:
кислотним оксидом,
кислотою,
сіллю.
а) дія на індикатори (лакмус, метилоранж, фенолфталеїн, індикаторний папір)
б) з кислотним оксидом
Пропускання вуглекислого газу через вапняну воду.
Ca(OH)
2
+CO
2
=CaCO
3
+H
2
O
в) реакція з кислотою
Використовуємо луг з фенолфталеїном з попереднього досліду.
NaOH+H
2
SO
4
=Na
2
SO
4
+2H
2
O реакція обміну, нейтралізації.
г) реакція з солями
CuSO
4
+NaOH=Cu(OH)
2
|+H
2
O
д) реакція з нерозчинною основою термічний розклад.
7). Використання основ.
Відомий гідроксид – гашене вапно. Використовується на будівництві як в’яжучий матеріал для
штукатурки стін, при виробництві цукру. Натрій гідроксид при виробництві мила, ліків, у шкіряній
промисловості.
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Задача. Яку кількість Кальцій оксиду (негашеного вапна) треба розчинити у воді, щоб одержати
800 г Кальцій гідроксиду (гашеного вапна).
Дано:
m(Ca(OH)
2
)=800 1 Складаємо рівняння реакції
m (CaO) 800 X
CaO+H
2
O=Ca(OH)
2
. 56 56+17*2=90
2. Складаємо пропорцію
800 X
. 56 90 X=(800*90)/56 =1285
.
VI. Самостійна робота.
Коло ідей. Записати можливі реакції.
SO
3
H
2
SO
4
NaOH K
2
SO
4
HCI CO
2
VII. Підсумки уроку.
VIII. Домашнє завдання.
§§ 24, 29 В226.