Воспитательній час на украинском языке "Любіть Україну"
Паламарчук Л.П.
201
4
р.
Літературно-
музична композиція
«Любіть Україну»
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТОРЕЗЬКИЙ ГІРНИЧИЙ ТЕХНІКУМ ІМ. О.Ф.ЗАСЯДЬКА
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
літературно-музичної композиції
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ
Спеціальність: 5.05030103 Експлуатація та ремонт гірничого
електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв;
5.05030102 Підземна розробка корисних копалин;
5.04010602 Прикладна екологія;
5.07010602 Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів;
5.03050801 Фінанси і кредит
2014
Методична розробка літературно-музичної композиції «Любіть Україну».
Підготувала Паламарчук Л.П., викладач Торезького гірничого технікуму ім..
О.Ф.Засядька – Торез, 2014
Викладено сценарій проведення літературно-музичної композиції з
використанням творчих здібностей студентів
Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації
Рецензент: Ю.М.Пархоменко – методист Торезького гірничого техникуму
ім.О.Ф.Засядька
Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії соціально-гуманітарних
дисциплін (протокл № 6 від 14.03.2014р.)
Голова комісії ________О.І.Шрібак)
ПЕРЕДМОВА
Патріотичне виховання - це сфера духовного життя,
яка проникає в усе,що пізнає, робить,
до чого прагне, що любить
і ненавидить людина, яка формується
(В. О. Сухомлинський).
Кожна молода людина є активним учасником розбудови громадянського
суспільства, відіграє в ньому важливу роль та несе відповідальність у процесах
прийняття рішень на всіх рівнях, які впливають на їх життя.
На сьогодні перед освітянами стоїть завдання - виховання у молодого
покоління почуття патріотизму, формування особистості на засадах духовності,
моральності, толерантності, забезпечення створення умов для інтелектуального,
культурного та фізичного розвитку, реалізації науково-технічного та творчого
потенціалу молодих громадян.
Виходячи з цього, основна ідея полягає у мотивації громадської
активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як
сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією
до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу,
співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та
майбутнього. Саме тому патріотичне виховання молоді є одним з
найголовніших пріоритетів освіти. Його основна мета - виховання свідомого
громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури
міжнаціональних взаємовідносин.
Патріотичне виховання є складовою частиною загального виховного
процесу, являє собою систематичну і цілеспрямовану діяльність навчального
закладу, органів державної влади і громадських організацій з формування у
студентської молоді високої патріотичної свідомості, почуття любові до
України, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків.
Метою роботи навчального закладу є робота з молодими громадянами 14-
18 річного віку, а саме виховання їх у дусі патріотичного обов'язку та завдань
національно-патріотичного виховання молоді, поваги до військової служби та
готовності до захисту Батьківщини, повазі до чинного законодавства та засад
демократичної, правової держави.
Літературно-музична композиція «Любіть Україну»
Мета:
- знайомити студентів з історією боротьби України за незалежність;
- збагачувати знання студентів про історію державотворення;
- прищеплювати любов до своєї Батьківщини, почуття гордості за славне
минуле рідного народу, за національну символіку держави, почуття
національної самосвідомості та громадської активності;
- виховувати пошану до працелюбного, нескореного народу України,
віковічних традицій та звичаїв, рідної мови, державних та народних
символів, прагнення примножувати своєю працею здобутки українського
народу, віру в майбутнє своєї Батьківщини - неньки-України;
- формувати високі ідеали моральності, почуття дружби, взаємодопомоги.
Літературно-музична композиція «Любіть Україну»
(Перед початком свята звучить пісня «Батьківщина» у виконанні
М.Поплавського) - презентація «Любіть Україну»
1-й ведучий.
Добридень всім, хто тут зібрався нині,
Добридень всім, хто слухає тут нас.
Добридень нашій славній Україні,
Шановні гості, ми вітаєм вас.
2-й ведучий.
За давнім українським звичаєм
Гостей добрих щиро вітаєм,
З любов'ю і миром стрічаєм. (Уклін)
1-й ведучий. Шановні гості! Запросили ми вас до нашої господи на слово
щире, на бесіду мудру, на дзвінку пісню, літературно-музичне свято «Любіть
Україну».
2-й ведучий. Україна! Країна хвилюючої краси, радості й печалі, розкішний
вінок з рути і барвінку, чорнобривців і калини. Це історія мужнього
народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в
степу обеліски, могили й пам'ятники та прекрасна народна пісня. Тому
найдорожче в нашому серці, найсвятіше почуття - любов до неньки-України.
1-й ведучий. Україна - рідний край. Край близький і дорогий кожному, хто хоч
раз побачив безмежні поля і дрімучі ліси, вдихнув чистого п'янкого повітря на
квітучих лугах, почув сюрчання коника в лагідному надвечір'ї.
2-й ведучий.
Можна вибрати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
(Виконання пісні «Рідна мати моя…»).
На сцену виходять читці (один повільно виходить – розповідає, потім
інший, наступний і т.д.)
(Декламування вірша «До українців» Віктора Баранова).
1-й студент.
Я запитую в себе, питаю у вас, у людей.
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми - українці?
І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
І що є у нас думка, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми в Україні - таки ж український народ,
А не просто населення, як це у звітах дається.
2-й студент
І що хміль наш - у пісні, а не у барилах вина,
І що щедрість - в серцях, а не лиш у крамничних вітринах,
І що є у нас мова, і що українська вона,
Без якої наш край - територія, а не Вкраїна.
Я до себе кажу і до кожного з нас: - Говори!
Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати.
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
Почали українці себе у собі забувати?
3-й студент
Українці мої! То вкраінці ми з вами, чи як?
Чи в «моголах» і вмерти судилось нам ще від Тараса?
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк,
Що гнітив нашу гідність до рівня вторинної раси?
Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
Добре знаю, що вам вони теж не солодкі гостинці.
Але бачу, як любо себе зневажають вкраінці.
4-й студент.
І тоді в мене ниє крамоли осколок тупий,
Мене думка одна обсідає, і спитаю у вас нелукаво:
Ради кого Шевченкові йти було в орські степи,
Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?
То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
І хіба не зотліє на тлін українство між нами,
Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?
5-й студент
Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя, і сил.
Можна жити хохлом. І не згіркне від того хлібина.
Тільки хто ж колись небо прихилить до ваших могил.
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...
(Звучить мелодія пісні «Червона калина»». З обох боків сцени входять у
національних костюмах юнак і дівчина. Низько вклоняються).
1-й ведучий. Звідки ви і хто такі?
Разом. Українці ми.
2-й ведучий. Де живеш ти, хлопче, нині?
Юнак.
В тополиній Україні.
Син я України-неньки.
Українцем я зовуся
Й тою назвою горжуся.
1-й ведучий. А по чім тебе пізнаю?
Юнак.
По вкраїнському звичаю.
В мене вдача щира й сміла
І відвага духа й тіла,
І душа моя здорова,
Українська в мене мова.
2-й ведучий.
А ти, дівчино гарненька?
Дівчина.
Доня України-неньки,
Українкою зовуся,
Українці - батько і матуся.
На Вкраїні родилася.
В свою маму удалася.
Все, що рідне, я кохаю,
Всім, хто рідний, помагаю.
Юнак. Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, мальовничій
землі - у нашій славній Україні. Тут жили наші предки, живуть батьки, тут
корінь українського народу, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь
відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.
Дівчина. Ми повинні завжди пам'ятати, що сила і міць українського народу в
наших глибинних іменних коріннях. Не цурайтесь свого роду і свого народу,
любіть свій край, бо ви сини і дочки нашої славної України, і вона, як мати,
кличе нас до себе.
1-й ведучий. Що ж таке Україна?
(Лунає пісня «Моя Україна» Н.Бучинська)
2-й ведучий. Ми з вами живемо у незалежній державі, ім'я якої - Україна.
Україна - це результат тяжкої боротьби і праці багатьох поколінь і трагічна її
доля. Історія нашої державності складна і суперечлива, сягає коріннями у
далечінь віків, має свої злети і падіння.
1-й ведучий. Історія наводить безліч прикладів безмежної відданої любові до
Батьківщини. З літописних джерел нам відомі імена далекоглядних і мудрих
правителів: Олега, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха, Данила
Галицького. Овіяні незвичним ореолом постаті славних дочок України:
Ярославни, Роксолани, Марусі Чурай, Марусі Богуславки.
(Ведучі йдуть зі сцени. Презентація «Богдан Хмельницький» Виходить
Б.Хмельницький під музичний супровід «Козацького маршу»).
Б. Хмельницький.
Я мав надію, що країна наша
здобуде незалежність навіки.
Боровся я за це, боролися зі мною
відважні хлопці-козаки!
Свободу здобували потом й кров'ю,
не шкодували навіть і життя,
Перемагати в битвах, помагало
до України світле почуття,
Любіть і ви країну сонценосну,
в якій ви народилися на світ,
Ми здобували волю вам, нащадки,
а ви її назавжди збережіть!
2-й ведучий. Наш народ споконвіку відзначався своєю волелюбністю,
прагненням до створення незалежної держави. Вінцем цих прагнень стало
утворення Запорозької Січі, єдиної в світі дійсно демократичної військової
республіки, що виникла у XVI ст. і була центром визвольної боротьби
українського народу.
1-й ведучий Першим її кошовим був Дмитро Вишневецький, прозваний
Байдою. Під його керівництвом козаки на Хортиці збудували фортецю, яка
була сіллю в оці татарським ханам. Байда загинув у 1584 році героїчною
смертю.
(Декламування вірша Січ-Мати).
Січ - Мати
На острові, на Хортиці,
За порогами Дніпра,
Там зійшла козацька слава
Для народного добра.
Там стояли на сторожі
Запорожці Січові...
Ой, не раз там до схід сонця
Грали сурми бойові!
Тут життя і кров віддали
Запорізькі козаки,
Україну рятували
Від ворожої руки.
1-й ведучий. Усе на світі робиться недарма, якщо ми мали честь з'явитись на
світ в Україні, значить на то була воля Божа, а наше завдання полягає в тому,
щоб принести найбільшу користь Неньці-Україні. Коли ж обставини
складаються так, що потрібно покинути рідний край, не забувайте, де ви
народилися, бо недарма мовиться: «Там земля мила, де мати народила».
2-й ведучий. Настя Лісовська, уродженка Рогатина, славнозвісна
Роксолана, волею обставин ставши дружиною султана, зачарувала його вро-
дою, приклала титанічні зусилля, щоб за час царювання (більше як 40 років)
українська земля не зазнавала руйнівних набігів татар.
(Виходить Роксолана – танець під східні мотиви)
Серце розривається від болю,
Я від України так далеко.
Вороги забрали у неволю.
Звідси заберіть мене, лелеки,
Я полину з вами через море.
Ні, то вмру, не витримаю горя!
Як же хочеться потрапити додому.
До землі припасти, вийти в поле.
Жито колоситься і пшениця,
Десь струмок кристальний заіскрився.
Раптом вороги все знищать?
Не буде ні колосся, ні землі?
Знаю! Тут залишуся,
Не дам завадити своїй меті.
І Україні нашій я допоможу,
Не перетвориться країна на іржу!
1-й ведучий. Достойні люди жили і живуть в Україні! І в битвах волю
здобували, і з чужини допомагали як могли, та є ще одна зброя у нас -це слово,
гостре, як лезо. Поранити ним можна болючіше за будь-яку шаблю. Тарас
Григорович Шевченко мав справжній дар володіти словом.
2-й ведучий. Ім'я Великого Кобзаря для нас святе, воно об'єднує всіх
українців! Ми вдячні Тарасові Григоровичу за безцінну культурну спадщину,
яку він нам лишив у своїх поемах, полотнах та віршах.
(Слайд-шоу про Т.Г. Шевченка) декламування вірша Т.Г.Шевченка
Подивіться на рай тихий,
На свою країну,
Полюбіте щирим серцем
Велику руїну,
Розкуйтеся, братайтеся!
У чужому краю,
Не шукайте, не питайте
Того, що немає і на небі,
а не тілько на чужому полі.
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
1-й ведучий. Ми - українці, і кожен із нас має пишатися своєю Батьківщиною.
2-й ведучий. Україна - країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять
волю і найменше знали її. Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями,
працею, здобутками підносьте культуру, славте її! Будьте гідними своїх
предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України,
поважайте свій народ і його мелодійну мову.
(Лунає пісня «Слава Україні» А.Кудлай)
2-й ведучий. Слово «Україна» означає країну, край, де живуть українці,
український народ. Ця назва вперше згадується 1187 року в давньоруському
літопису.
Початок показу презентації «Державні символи»
1-й ведучий. Вистраждавши, виборовши волю, Україна нині має свої державні
символи: герб, прапор і гімн, які уособлюють її історію, її сутність, тобто
найбільш характерне для неї.
1-й ведучий. (Слайд Прапор)
Прапор - це державний символ;
Він є у кожної держави;
Це для всіх - ознака сили,
Це для всіх - ознака слави.
Прапор свій здіймаєм гордо,
Ми з ним дужі і єдині.
Ми навіки є народом.
Українським в Україні.
2-й ведучий. 22 березня 1918 року Законом про Державний прапор
Української Республіки було остаточно затверджено форму і кольори нашого
прапора. Ініціатором цього Закону був перший український Президент
Михайло Грушевський. А потім були довгі десятиліття боротьби нашого на-
роду за те, щоб український стяг зайняв належне йому місце - замайорів над
всією Україною.
1-й ведучий. В наш час синьо-жовтий прапор над Верховною Радою
замайорів 4 вересня 1991 року, а 22 січня 1992 року Верховна Рада затвер-
дила цей прапор як Державний.
2-й ведучий. (Слайд Тризуб)
Як птах золотий в переливах,
На прапорі грає, горить
Це знак нам, це пісня нової доби.
Символ, що будемо краще ми жить.
Це юність, це клич покоління.
Що йде крізь життєву грозу.
Це слава твоя, Україно, —
Золотий непокірний Тризуб!
2-й ведучий. Подивіться на наш Герб, він символізує спорідненість поколінь,
мир і творчу працю. Це - символ відродження Батьківщини, її традиції,
продовження славних сторінок нашої історії. Золотий тризуб як малий герб
суверенної держави затверджений Верховною Радою 19 лютого 1992 року.
Тризуб шанувався в Україні з давніх часів, як могутній магічний знак
життєстворення.
1-й ведучий. До найбільших святинь будь-якого народу належить гімн. Це ті
слова та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших же
акордах, з трепетом душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші
струни, кличе до високого і світлого. Національний гімн України написали
більше століття тому поет Павло Чубинський та композитор Михайло
Вербицький. Слова Гімну надруковані вперше в 1863 році.
2-й ведучий. 29 січня 1991 року в місті Борисполі твором Павла Чубинського
«Ще не вмерла Україна» було вшановано пам'ять цього письменника. А 16
січня 1992 року Верховна Рада затвердила цей музичний твір як Державний
гімн України, трохи змінивши слова: «Ще не вмерла України ні слава, ні
воля...».
1-й ведучий.
Україно! Символи твої
Пронесемо ми через віки!
Лиш тобі серця даруємо палкі!
На дорогах Всесвіту для нас
Урочисто Гімн тепер звучить!
У шанобі, з трепетом у серці
І дорослий, і малий мовчить!
Звучить Гімн України (на екрані зображення Прапора України)
Під час звучання Гімну України присутні мають встати
Усі мають стояти обличчям до Прапора України.
2-й ведучий. Святою для кожної людини є земля, де вона зробила перший
крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню-колисанку, пішла
стежиною до школи.
1-й ведучий
Що таке Батьківщина?
Під віконцем калина.
Тиха казка бабусі.
Ніжна пісня матусі,
Дужі руки у тата.
Під тополями хата.
Під вербою криниця,
В чистім полі пшениця,
Серед лугу лелека,
і діброва далека,
І веселка над лісом,
І стрімкий обеліск.
2-й ведучий. Віримо в нашу Україну. Віра ця передається від роду до роду,
від покоління до покоління, як українська душа.
1-й ведучий. Молимось за нашу Україну і благаємо: храни нас, Боже, в цей
тяжкий час, не дай нам впасти духом, а бути мужніми. Дай, Боже, всім світле
майбутнє!
Ніхто не зупинить історії хід -
Будує свій дім Україна.
І стверджує нині і захід, і схід,
Що ми є велика родина.
(Лунає пісня «Одна калина» - всі учасники підспівують на сцені )
Викладач.
Ось і закінчилось наше свято. Гадаю, воно пробудило в вас найсвятіше
почуття любові до рідної неньки-України, надихнуло на творчу працю в ім'я
своєї Батьківщини.
Цінуйте життя, любіть свою країну, творчих злетів вам, успіхів у навчанні,
здоров'я на многіє літа.
Дякуємо всім, хто підготував сьогоднішній виступ:
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
РЕЦЕНЗІЯ
на методичну розробку виховного заходу
«Літературно-музична композиція «Любіть Україну»,
підготовлену викладачем Торезького гірничого технікуму
ім.. О. Ф. Засядька Паламарчук Ларисою Петрівною.
Представлена на рецензію методична розробка відповідає вимогам до
складання методичних розробок, написана державною мовою з урахуванням
вимог сучасного українського правопису, має відповідні структурні елементи:
титульний лист, анотацію, передмову, мету та сценарій заходу.
Основна частина методичної розробки містить сценарій виховного заходу
«Літературно-музична композиція «Любіть Україну». Викладач пропонує
багато різноманітних видів діяльності: декламування українських віршів, спів
українських пісень, танок. Презентація «Богдан Хмельницький» знайомить
студентів з історією боротьби України за незалежність, сприяє прищепленню
любові до своєї Батьківщини, почуття гордості за славне минуле рідного
народу. Слайд-шоу «Т.Г. Шевченко», презентація «Державні символи» та
прослуховування Гімну України виховувує пошану до працелюбного,
нескореного народу України, віковічних традицій та звичаїв, рідної мови,
державних та народних символів, прагнення примножувати своєю працею
здобутки українського народу, віру в майбутнє своєї Батьківщини - неньки-
України.
Основна ідея даного виховного заходу полягає у мотивації громадської
активності молодого покоління. Це стане запорукою небайдужості як
сьогоднішнього, так і прийдешніх поколінь громадян. Найкращою мотивацією
до безкорисної суспільної праці є почуття гордості за свою державу,
співпереживання за минуле, співпричетність до творення її сьогодення та
майбутнього. Саме тому патріотичне виховання молоді є одним з
найголовніших пріоритетів освіти.
Дана методична розробка заслуговує належної уваги та може бути
використана викладачами вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації.
Рецензент:
Викладач правознавства,
спеціаліст вищої категорії,
методист Торезького гірничого
технікуму ім. О.Ф. Засядька Ю.М. Пархоменко
