Презентация "Педагогічна діяльність Г. Сковороди"
Подписи к слайдам:
Педагогічна діяльність Г.Сковороди.
- Український Сократ;
- степовий Ломоносов;
- наш Піфагор;
- Лейбніц;
- « мандрівний університет».
- Педагогічні погляди Григорія Сковороди органічно втілені в літературній творчості, вони спираються на його філософію і пов’язані зі славетними сократівськими діалогами та етичними проблемами в Європі XVIII століття.
- У педагогічних поглядах Г. С. Сковороди віддзеркалилися головні напрями прогресивної педагогіки:
- гуманізм,
- народність,
- природовідповідність,
- висока моральність ,
- патріотизм.
- Притчі «Благородарный Эродий»
- Вірші «Убогий жайворонок»
- Збірках творів: “Сад божественних пісень”, “Басні Харковськіє”
- Г. С. Сковорода висміював дворянсько- аристократичне виховання і протиставляв йому позитивний ідеал виховання, мета якого - створення гармонійно розвиненої людини.
- У притчі “Вдячний Єродій” він глузує з українських дворян, які механічно копіюють французів і німців, розповідає про мавпу, що дає своїм дітям особливе, не таке, як у простого народу, - “благородне” виховання.
- Принцип гуманізму у педагогічних поглядах Г.С. Сковороди розкривається як розуміння вихователем думок, переживань і прагнень дитини, віру в благородне особистісне начало та в силу виховання.
- “Найдорогоцінніший мій друже”, “Дорогий мій друже”, “Найулюбленіший друже”. Такі звернення - це, передусім, висока духовна і моральна культура педагога, який прагне, щоб і його вихованці були людьми вільними, високодуховними, щасливими.
- Молодь у навчальному закладі не лише навчається, а й осмислює благородну мету власного життя, зокрема — застосовувати свої знання у «спорідненій» праці.
- На його думку, вчитель має виявляти нахили та можливості кожного учня та розвивати їх. Вчити людину треба того, до чого у неї природний нахил, що для неї передбачила «блаженная натура»: «Сокола досить швидко навчиш літати, але не черепаху». Педагог має розкрити духовну природу учня — його здатність до певної діяльності, щоб сприяти самопізнанню, моральному вдосконаленню.
- Сковорода відстоював принцип свідомого засвоєння знань.
- Тільки тоді знання стають міцними й цінними, коли знаходять своє практичне застосування; як дидакт, він активно виступав проти схоластичного навчання, рішуче засуджуючи «зубрячку».
- Г.С. Сковорода психологічно дуже тонко зауважив, що без здивування нема творчого пошуку - «Шукати й дивуватися означає те ж саме».
- Подив має бути супутником учня в навчанні, без нього нема творчості. Тільки емоційно підтримані знання формують цілісну особистість. Це дуже важливий момент у особистісно- зорієнтованому навчанні. саме».
- Розумовий розвиток людини, на думку Г. Сковороди, необхідний для пізнання навколишнього світу і самої себе - щоб наблизитись до істини.
- Поєднуючи ідею народності і розумового виховання, мислитель наполягав на необхідності навчання всіх дітей, незалежно від їхнього соціального стану. Школа має бути доступною кожному, вона повинна враховувати інтереси кожної особистості.
- скромність,
- вдячність,
- справедливість,
- щирість, працьовитість,
- життєрадісність,
- сердечність,
- великодушність.
- На його думку, це природні риси, притаманні дітям від народження, але не всі пізнають їх у собі й дотримуються “блаженної натури”.
- Г. С. Сковорода вважав, що правильним шляхом до морального виховання є праця. Неробство - це найбільше зло.
- Запорукою успішного виховання дітей, за Г. С. Сковородою, мають бути добрі настанови, викорінення поганих звичок.
- У своїх наукових працях та художніх творах він підніс роль батьківського виховання. Якщо батьки не виконують своїх обов’язків перед дітьми, то стають винуватцями всіх їхніх бід.
- Навчання і виховання має бути ненав’язливим, тактовним, але послідовним і системним. Сковорода вважав недопустимим прагнення деяких батьків виховувати дитину за довільно вигаданою «моделлю».
- Якщо молода людина наділена схильністю до хліборобської праці, то не слід намагатися зробити з неї вчителя або священика.
- Вся спадщина письменника-філософа пронизана педагогічними настановами, що не втрачають своєї актуальності й до сьогодні.
- Поміркуймо хоча б над такими:
- «Хто помірно, але постійно вивчає предмети, тому навчання — не труд, а втіха. Хто думає про науку, той любить її, а хто її любить, той ніколи не перестає учитись, хоча б зовні він і здавався бездіяльним».
- «Правильно використав час той, хто пізнав, чого треба уникати і чого домагатися». «...Найкраща помилка та, яку допускають при навчанні».
- Чому?
- На думку Г.С. Сковороди, людина народжується для щастя і основне завдання педагога - не зашкодить вільному її розвиткові відповідно до нахилів і здібностей, даних природою. (Основа розвивального навчання сучасності).
- Педагогічні пріоритети Г.С. Сковороди, а отже і педагогічна мета - навчити людину самопізнанню, рефлексії, адекватному сприйняттю світу і себе в ньому, а також постійному набуттю нових знань і самовдосконаленню, тобто саморозвитку.
- Підготувала: студентка групи ПО45 Венгрин Тетяна
Литература - еще материалы к урокам:
- Презентация "Кощей Бессмертный: славянская этимология и трансформация образа в сказках" 5 класс
- Презентация "Литература - искусство слова" 9 класс
- Презентация "Лиро-эпостық жырлар. "Қыз Жібек" жыры"
- Презентация "Жизнь и творчество Лермонтова" 9 класс
- Презентация "Қожа Ахмет Яссауи сопылық ілімі"
- Презентация "Тема Великой Отечественной войны в военные и послевоенные годы"