Презентация "Культура України ХХ ст."


Подписи к слайдам:
ИСКУССТВО МОЗАИКИ

В Українському Відродженні слід виділити три періоди:

  • В Українському Відродженні слід виділити три періоди:
  • перший - тривав від початку ХХ ст. до Української національно-демократичної революції (1917);
  • другий - під час доби визвольних змагань (1917-1920);
  • третій - від періоду НЕПу, українізації аж до так званого "розстріляного відродження" (30-і роки XX ст.).

У перший період, особливо з другого десятиріччя XX ст., яскраво позначаються новітні тенденції в розвитку української культури, яка, спираючись на фундамент класичних надбань XIX ст. прагне до новаторства і європеїзації.

  • У перший період, особливо з другого десятиріччя XX ст., яскраво позначаються новітні тенденції в розвитку української культури, яка, спираючись на фундамент класичних надбань XIX ст. прагне до новаторства і європеїзації.
  • У творчості І. Франка, Л. Українки,
  • М. Коцюбинського, О. Кобилянської,
  • В. Винниченка очевидне прагнення йти в руслі провідних надбань європейського новаторства.

За словами І.Франка, нова генерація прагнула "цілком модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу".

  • За словами І.Франка, нова генерація прагнула "цілком модерним європейським способом зобразити своєрідність життя українського народу".
  • Дістають визнання –
  • М. Яцків, Г. Чупринка,
  • Б. Лепкий, М. Рильський, П. Тичина.

Олена Кульчицька (1877-1967) - вихованка віденської художньої школи, вона прекрасно володіла технікою олійного живопису, гравюри.

  • Олена Кульчицька (1877-1967) - вихованка віденської художньої школи, вона прекрасно володіла технікою олійного живопису, гравюри.
  • Іван Труш (1869-1941) - представник імпресіонізму, картини здебільшого присвячені природі та людям Закарпаття.
  • Олександр Мурашко (1875-1919) - засвоїв традицію реалізму, про що говорить картина "Похорон Кошового".
  • Олена Кульчицька

Картина І. Труша “Соняшники”

  • Картина І. Труша “Соняшники”
  • представляє імпресіонізм

Робота О.Мурашка “Селянська родина” відображає традицію реалізму

  • Робота О.Мурашка “Селянська родина” відображає традицію реалізму

Одним із найталановитіших графіків Європи всього XX ст. вважається

  • Одним із найталановитіших графіків Європи всього XX ст. вважається
  • Георгій Нарбут (1886-1920).
  • Нарбут - творець українського національного стилю у графіці . У роки радянської влади творчість Нарбута замовчувалася.

Створив унікальну ілюстровану українську абетку, зробив ілюстрації до "Енеїди" Котляревського, його графічні ескізи втілені у першій українській гривні та малій Державній печатці.

  • Створив унікальну ілюстровану українську абетку, зробив ілюстрації до "Енеїди" Котляревського, його графічні ескізи втілені у першій українській гривні та малій Державній печатці.

Олександр Архипенко (1887-1964) – закінчив рисувальну школу

  • Олександр Архипенко (1887-1964) – закінчив рисувальну школу
  • О. Мурашка, у 1908 р. переїхав до Парижа, а згодом до Нью-Йорка, де здобув всесвітню славу скульптора-кубіста.

Скульптора-кубіста

  • Скульптора-кубіста
  • Олександра Архипенка
  • “Материнство”

У перше десятиліття XX ст. Україна стала одним з центрів авангардного мистецтва.

  • У перше десятиліття XX ст. Україна стала одним з центрів авангардного мистецтва.
  • Перші виставки авангардистів відбулися в 1910 р. в Києві та Одесі і лише потім у Петербурзі та Москві.
  • Термін "український авангард" введено у науковий обіг лише в 90-х роках.

Авангардне мистецтво представляли Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Казимир Малевич.

  • Авангардне мистецтво представляли Олександр Богомазов, Михайло Бойчук, Казимир Малевич.
  • Богомазов- художник-кубофутурист.
  • Малевич - один із основоположників супрематизму.
  • Бойчук - створив новий напрямок у монументальному мистецтві – неовізантизм.

Робота Богомазова художника-кубофутуриста

  • Робота Богомазова художника-кубофутуриста
  • “Пилярі”.

Робота

  • Робота
  • Бойчука
  • “Дівчина”

Робота Малевича - засновника супрематизму

  • Робота Малевича - засновника супрематизму
  • “Чорний квадрат”

Піднесення охоплює також сферу українського музичного та театрального мистецтва.

  • Піднесення охоплює також сферу українського музичного та театрального мистецтва.
  • В 1904 р. М. Лисенко започаткував у Києві музично-драматичну школу.
  • М. Лисенко

З 1907 р. в Києві почав діяти перший стаціонарний український театр

  • З 1907 р. в Києві почав діяти перший стаціонарний український театр
  • М. Садовського;
  • В 1915 р. організував І.Мар'яненко Товариство українських акторів;
  • Почали діяти численні театри і трупи як в Наддніпрянській Україні так і в Галичині.

"Поворотом до Європи" оголошує головний напрям своєї творчої діяльності видатний режисер-новатор Лесь Курбас (1887-1937).

  • "Поворотом до Європи" оголошує головний напрям своєї творчої діяльності видатний режисер-новатор Лесь Курбас (1887-1937).
  • У "Молодому театрі" (1916) вівся інтенсивний пошук нових експресивних засобів сценічної дії, яка відбивала б ритм сучасної епохи.
  • У 1922 р. створений театр “Березіль” .

Отже вже напередодні Української національно-демократичної революції (1917-1920) відбувався бурхливий процес розвитку української культури, що можна назвати її раннім Відродженням.

  • Отже вже напередодні Української національно-демократичної революції (1917-1920) відбувався бурхливий процес розвитку української культури, що можна назвати її раннім Відродженням.

За часів визвольних рухів 1917-1920 рр. значна частина української інтелігенції і пов'язували свої надії на національне і культурне відродження з діяльністю українських урядів Української Центральної Ради (УЦР), гетьманату П. Скоропадського та Директорії.

  • За часів визвольних рухів 1917-1920 рр. значна частина української інтелігенції і пов'язували свої надії на національне і культурне відродження з діяльністю українських урядів Української Центральної Ради (УЦР), гетьманату П. Скоропадського та Директорії.

В березні 1917 р. в Києві було відкрито Українську гімназію ім. Т.Г. Шевченка та 2-у Кирило-Мефодіївську гімназію, невдовзі — університет у Катеринославі, консерваторію в Харкові, сільськогосподарський інститут в Одесі.

  • В березні 1917 р. в Києві було відкрито Українську гімназію ім. Т.Г. Шевченка та 2-у Кирило-Мефодіївську гімназію, невдовзі — університет у Катеринославі, консерваторію в Харкові, сільськогосподарський інститут в Одесі.
  • У жовтні у 1917 р. розпочав роботу Український народний університет у Києві, а в Житомирі — Український учительський інститут, започатковано Українську педагогічну академію.
  • На осінь 1917р. було відкрито 53 українські гімназії, сотні початкових шкіл.
  • Було вжито енергійних заходів для переведення шкіл на українську мову навчання.

6 жовтня 1918 р. відкрито Київський народний український університет,

  • 6 жовтня 1918 р. відкрито Київський народний український університет,
  • 22 жовтня 1918 р. - Державний український університет у Кам'янці-Подільському.
  • У серпні 1918 р. створено Національну бібліотеку Української держави,
  • На початку листопада 1918 р.- Українську державну академію мистецтв, Державну археологічну комісію, Державний архів.

В листопаді 1918 р. було засновано Українську академію наук, що розпочала свою діяльність у лютому наступного року.

  • В листопаді 1918 р. було засновано Українську академію наук, що розпочала свою діяльність у лютому наступного року.
  • Академію очолив видатний учений
  • В. Вернадський.

Українізація, була пошуком шляхів взаємин тоталітарної влади, що відчувала в той час свою міжнародну ізоляцію та культурну посередність, із суспільством та інтелігенцією.

  • Українізація, була пошуком шляхів взаємин тоталітарної влади, що відчувала в той час свою міжнародну ізоляцію та культурну посередність, із суспільством та інтелігенцією.
  • Влада прагнула завоювати довіру переважної більшості українського населення, яку становило селянство, ліквідувати протиріччя між російськомовними робітниками та русифікованим партапаратом, з одного боку, та українським селянином та інтелігентом - з іншого.

В 1922 р. в Харкові під керівництвом С.Пилипенка організовано спілку селянських письменників "Плуг", активістами якої були А. Головко, О.Копиленко, П. Панч, В. Минко.

  • В 1922 р. в Харкові під керівництвом С.Пилипенка організовано спілку селянських письменників "Плуг", активістами якої були А. Головко, О.Копиленко, П. Панч, В. Минко.
  • В 1923 р. В. Еллан-Блакитний організував спілку пролетарських письменників "Гарт" до якої входили М. Йогансен, В. Сосюра, П. Тичина, М.Хвильовий.

Одним з найвидатніших літературних об'єднань 20-х років є ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) створене у 1925р.

  • Одним з найвидатніших літературних об'єднань 20-х років є ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) створене у 1925р.
  • До її складу увійшла блискуча плеяда літераторів, серед яких були М. Куліш, М. Бажан, П. Тичина, П. Панч, Ю. Смолич, О. Досвітній, Г. Епік.
  • Очолив ВАПЛІТЕ
  • М.Хвильовий

Створено задушливу атмосферу навколо М. Хвильового.

  • Створено задушливу атмосферу навколо М. Хвильового.
  • Полемічний заклик "Геть від Москви" з орієнтацією на "психологічну Європу", були всіляко перекручені та інкриміновані Хвильовому як буржуазний націоналізм.
  • Свої думки він відстоював у блискучих полемічних статтях "Думки проти течії", "Камо грядеші?" .
  • Тоталітарна влада заборонила памфлет "Україна чи Малоросія?", який став відомим лише в 1990 р.

До її лав у різний час входили поети

  • До її лав у різний час входили поети
  • О. Слісаренко, М. Терещенко, М. Бажан, В. Поліщук, критик В. Коряк.
  • Пропагували урбанізацію культури,
  • захоплювались технікою і виробництвом,
  • футуристи інколи войовничо нападали на прихильників традиційних художніх течій.

Неокласики були найменш заангажованими в радянській дійсності.

  • Неокласики були найменш заангажованими в радянській дійсності.
  • У їхній творчості відсутні революційні і соціальні мотиви.
  • До їх складу входили М.Драй-Хмара, П.Филипович, О.Бургардт( Юрій Клен), М.Рильський.
  • На чолі неокласиків стояв Микола Зеров.

Із середини двадцятих років українська тематика почала визначати розвиток кінематографу - у цей час переживав період розквіту.

  • Із середини двадцятих років українська тематика почала визначати розвиток кінематографу - у цей час переживав період розквіту.
  • Найпотужнішими були центри кіновиробництва в Одесі, Києві, Харкові.

Фільми Олександра Довженка (1894-1956) "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Іван" (1932) - це шедеври світового кіно, їх новаторська мова поєднує поетику і гуманізм із яскравою експресією.

  • Фільми Олександра Довженка (1894-1956) "Звенигора" (1928), "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Іван" (1932) - це шедеври світового кіно, їх новаторська мова поєднує поетику і гуманізм із яскравою експресією.
  • Олександр
  • Довженко

Центром науки стала Всеукраїнська академія наук (ВУАН, 1921).

  • Центром науки стала Всеукраїнська академія наук (ВУАН, 1921).
  • Після повернення з еміграції в 1924 р. академіка М. Грушевського наукова робота гуманітарних підрозділів значно пожвавилася. Вчений продовжив роботу над фундаментальними працями "Історія України-Руси" та "Історія української літератури".

Навіть в архітектурі національні художні мотиви майже не використовувалися до середини 50-х років.

  • Навіть в архітектурі національні художні мотиви майже не використовувалися до середини 50-х років.
  • В Києві в 30-х роках знищено Михайлівський золотоверхий монастир (XII ст.), церкву Богородиці Пирогощі на Подолі, оспівану в "Слові о полку Ігоревім", один з кращих зразків українського бароко - Микільський воєнний собор (XVII ст.), пам'ятник княгині Ользі

Винищення української духовної еліти в 30-х роках відоме як українське розстріляне відродження.

  • Винищення української духовної еліти в 30-х роках відоме як українське розстріляне відродження.
  • До нього належать не лише ті діячі, які були фізично знищені, розстріляні, закатовані, померли в тюрмах і таборах ГУЛАГу, а й значна частина тих, хто, зазнавши репресій і утисків, на довгий час припинили творчу працю.

Тоталітарний геноцид не знищив української культури, але різко загальмував її розвиток, спотворив культурний образ нації на довгі роки. Із середини 30-х років в культурі панують уніфікація і централізація, творчі спілки митців підпорядковуються центру, беруть на озброєння в своїй творчості єдиний метод

  • Тоталітарний геноцид не знищив української культури, але різко загальмував її розвиток, спотворив культурний образ нації на довгі роки. Із середини 30-х років в культурі панують уніфікація і централізація, творчі спілки митців підпорядковуються центру, беруть на озброєння в своїй творчості єдиний метод
  • соціалістичного реалізму.

Українське відродження, незважаючи на свою трагічну долю, ніколи не було стертим з народної пам'яті. У XX та на початку XXI ст. воно ще не раз піднімало з колін нові покоління митців, сприяло новому піднесенню української культури.

  • Українське відродження, незважаючи на свою трагічну долю, ніколи не було стертим з народної пам'яті. У XX та на початку XXI ст. воно ще не раз піднімало з колін нові покоління митців, сприяло новому піднесенню української культури.