Презентация "Інженерне обладнання та маскування позицій"

Подписи к слайдам:
Тема 2. Інженерне обладнання та маскування позицій Заняття 1. Фортифікаційне обладнання опорних пунктів та районів розташування підрозділів Контрольні питання
  • Варіант № 2
  • Завдання інженерного забезпечення в обороні.
  • Мета інженерного забезпечення.
  • Способи ведення інженерної розвідки.
  • Варіант № 1
  • Завдання інженерного забезпечення в наступі.
  • Які засоби використовуються для виконання завдань інженерного забезпечення.
  • Мета інженерної розвідки.
Навчальні питання:
  • 1. Польові фортифікаційні споруди, їх будова та порядок устаткування у різних умовах. Матеріали та інструмент, що застосовується для фортифікаційного обладнання.
  • 2. Маскування фортифікаційних споруд табельними інженерними засобами та місцевими матеріалами.
  • 3. Застосування інженерних засобів захисту від ВТЗ під час знаходження підрозділу у районі розташування.
Перше питання:
  • Перше питання:
  • Польові фортифікаційні споруди, їх будова та порядок устаткування у різних умовах. Матеріали та інструмент, що застосовується для фортифікаційного обладнання.
Фортифікаційне обладнання позицій, опорних пунктів, районів, рубежів здійснюється з метою ефективного застосування зброї та бойової техніки, стійкості управління військами, а також забезпечення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника.
  • Фортифікаційне обладнання позицій, опорних пунктів, районів, рубежів здійснюється з метою ефективного застосування зброї та бойової техніки, стійкості управління військами, а також забезпечення захисту особового складу, озброєння і техніки від усіх засобів ураження противника.
  • Основу інженерного обладнання складають польові фортифікаційні споруди, які за призначенням розподіляються:
  • - для ведення вогню – окопи, траншеї, ходи сполучення для особового складу, основні і запасні вогневі позиції танків, бойових машин піхоти (бронетранспортерів), гармат і інших вогневих засобів,;
  • - для управління підрозділами - командно-спостережні (командні) пункти;
  • - для захисту особового складу – відкриті та перекриті щілини, бліндажі, сховища, траншеї та ходи сполучення;
  • - для захисту транспортних машин, боєприпасів, матеріально-технічних запасів – сховища та укриття.
Класифікація фортифікаційних споруд
  • По розташуванню відносно поверхні землі і способу зведення фортифікаційні спорудження розподіляються на:
  • - наземні (насипні) споруди ( зводяться без заглиблення в грунт).
  • - котловинні споруди (зводяться з відриттям котлованів).
  • - підземні споруди ( будуються з використанням спеціальних способів розробки ґрунту, застосуванням засобів проходки та спеціальної техніки).
  • - шахтні споруди.
Класифікація фортифікаційних споруд
  • За конструкцією фортифікаційні споруди розподіляються на:
  • споруди відкритого типу (окопи, траншеї і ходи сполучення, відкриті щілини, укриття для техніки і матеріальних засобів - звичайно являються собою котлован або рів із земляним насипом (бруствером). Відкриті споруди у 1,5 - 2 рази зменшують радіус зон виходу з ладу особового складу, зброї, техніки і матеріальних засобів від вражаючих факторів ядерної зброї у порівнянні з розміщеними на необладнаній місцевості. Вони захищають також від куль і осколків снарядів мін і авіабомб у звичайному споряджені, знижують втрати від фугасної дії цих боєприпасів).
  • - споруди закритого типу (перекриті щілини, бліндажі, сховища, які мають перекриття і замкнену конструкцію по всьому контуру, а також захисний вхід. Закриті спорудження забезпечують більш високий захист від ядерних та звичайних засобів ураження, ніж відкриті.
Основні тактико-технічні вимоги до фортифікаційних споруд
  • створення необхідних умов для ведення бою (зручності відпочинку або безупинного технологічного процесу), відповідно з призначенням споруди ;
  • забезпечення необхідної міцності, стійкості й довговічності;
  • зручність виконання робіт та економічність при влаштуванні й експлуатації;
  • забезпечення заданої живучості споруди.
Вихідні дані, які необхідні командиру взводу для організації фортифікаційного обладнання опорного пункту взводу:
  • Вихідні дані, які необхідні командиру взводу для організації фортифікаційного обладнання опорного пункту взводу:
  • - роль і місце взводу в оборонному бою;
  • - умови переходу до оборони;
  • - час готовності оборони;
  • - начертання переднього краю;
  • - наявність сил та засобів, їх можливості;
  • - характер та властивості місцевості, погодні умови та пори року.
  • Опорний пункт взводу – це район місцевості по фронту – до 400 м та в глибину – до 300 м, на якому механізований (танковий) взвод із засобами посилення розташовується у бойовому порядку для ведення оборонного бою.
  • Опорний пункт механізованого взводу складається з:
  • - позицій механізованих відділень (до 100 м по фронту з проміжками до 50 м) ;
  • - вогневих позицій бойових машин піхоти (БТР) і приданих вогневих засобів;
  • - командно-спостережного пункту командира підрозділу (до 200 м від переднього краю);
Послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
  • Черговість і терміни фортифікаційного обладнання встановлюється старшим командиром. Воно має розпочинатися одразу після прибуття підрозділу в призначений йому район або на позицію.
  • Фортифікаційну обладнання опорного пункту механізованого взводу в залежності від умов обстановки та наявності часу здійснюється в наступній послідовності:
  • В першу чергу:
  • 1. По всьому фронту опорного пункту механізованого взводу відривається суцільна траншея, яка призначена для ведення вогню, спостереження, прихованого розташування підрозділу та його маневру у ході бою.
  • В залежності від місця взводу (роти) в бойовому порядку батальйону, взвод може розташовуватися на першої, другої, третьої або четвертої траншеї.
  • Перша траншея є переднім краєм оборони і обороняється взводами першого ешелону.
  • Друга траншея обороняється взводом другого ешелону (резерву) роти. Вона обладнується на відстані 300-600 м від першої траншеї.
  • Третя (четверта) траншея обороняється взводами рот другого ешелону батальйону. Вона обладнується на відсані 600-1000 м від другої (третьої) траншеї.
Послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
  • 2. Після відриття траншеї відриваються одиночні (парні) окопи для стрільців, кулеметників, снайпера і гранатометників.
  • 3. Обладнуються окопи для бойових машин піхоти, танків, ПТКРК, інших вогневих засобів.
  • 4. Влаштовується командно-спостережний пункт взводу.
  • 5. Відриваються і обладнуються перекриті щілини на відділення (кожен екіпаж);
Послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
  • В другу чергу:
  • 1. Влаштовуються окопи на запасних (тимчасових) вогневих позиціях танків, БМП (бронетранспортерів) й інших вогневих засобів.
  • 2. Відриваються ходи сполучення до танків, вогневих позицій БМП (бронетранспортерів), до командно-спостережного пункту взводу і в тил;
  • 3. Обладнуються бліндажі на кожне відділення, екіпаж (обслугу).
Послідовність фортифікаційного обладнання опорного пункту механізованого взводу
  • Надалі:
  • Опорний пункт взводу, позиції відділень та вогневих засобів удосконалюються у бойовому і господарчому відношенні, хід сполучення в тил пристосовується для ведення вогню у напрямках флангів.
  • Улаштовується бліндаж на командно-спостережному пункті командира взводу.
  • 3. Обладнуються хибні вогневі позиції, ділянки траншей й інші об’єкти.
Вибір вогневої позиції
  • Вогневі позиції вибираються з врахуванням умов місцевості з таким розрахунком, щоб забезпечувалось:
  • - спостереження за противником і ведення вогню на граничну дальність прямою наводкою із гармат, кулеметів і ПТКР, гранатометів та автоматів;
  • - взаємна вогнева підтримка та можливість вести зосереджений вогонь перед переднім краєм і на флангах опорного пункту;
  • - кругова оборона;
  • - приховане розташування вогневих засобів і маскування.
Порядок фортифікаційного обладнання позицій
  • - вибір місця,
  • - розбивка і трасування фортифікаційних споруд,
  • - відривання землерийними машинами траншей і ходів сполучення на усьому фронті оборони підрозділів, командно-спостережного пункту, вогневих позиції для танків (БМП, БТР) і бліндажі,
  • вручну обладнуються основні і запасні майданчики для кулеметів, окопи для стрільців, гранатометників, укриття для особового складу і ніши для боєприпасів, дообладнуються вогневі позиції для танків (БМП, БТР) і бліндажі.
  • здійснюється маскування.
Потреба у силах та засобах на обладнання опорного пункту мв
  • На обладнання фортифікаційних споруджень у ВОП потрібно:
  • 1100 люд./год., 7 маш./год. з них:
  • -1 черга - 610 люд.-год.,
  • - 2 черга - 430 люд.-год.,
  • - надалі - 60 люд.-год.
  • До виконання завдань залучається до 75% о/с взводу (що становитиме 21 люд.) та виконується приблизно за 4,5-5 діб.
Позиція механізованого відділення Фортифікаційне обладнання опорного пункту механізованого взводу першого ешелону роти (варіант): Окоп для стрільби з автомата стоячи На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 люд.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год. Окоп для стрільби з кулемета стоячи На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 4 люд.-год., саперною лопатою – 2,5 люд.-год. Окоп для ручного протитанкового гранатомета На обладнання окопу піхотною лопатою необхідно 2,5 лод.-год., саперною лопатою – 1,5 люд.-год.
  • з/п
  •  
  • Тип окопу
  •  
  • Розміри, см
  • Висота
  • бруствера
  • см
  • Об′єм
  • грунта
  • м3
  • Працезатрати
  • люд-год
  • l
  • b
  • h
  • Піхотною
  • лопатою
  • Саперною
  • лопатою
  • Окоп для стрільби із автомата:
  • 1.
  • - лежачи
  • 170
  • 60
  • 30
  • 30
  • 0,3
  • 0,5
  • -
  • 2.
  • - з коліна
  • 170
  • 60
  • 60
  • 40-50
  • 0,8
  • 1,2
  • -
  • 3.
  • - стоячи
  • 150
  • 50
  • 110
  • 50-60
  • 1,4
  • 2,5
  • 1,5
  • Окоп для стрільби із кулемета:
  • 4.
  • - лежачи
  • 170
  • 60
  • 30
  • 30
  • 0,3
  • 0,5
  • -
  • 5.
  • - з коліна
  • 2*170
  • 60
  • 80
  • 40-5
  • 1
  • 5
  • 2,5
  • 1,5
  • 6.
  • - стоячи
  • 2*150
  • 50
  • 110
  • 50-60
  • 2,3
  • 4
  • 2,
  • 7.
  • Окоп для РПГ
  • 150+150
  • 50
  • 110
  • 10
  • 1,5
  • 2,5
  • 1,5
  • 8.
  • Окоп для АГС-17
  • 180+150
  • 60-90
  • 90
  • 60-70
  • 3,2
  • 5
  • 3,5
  • Характеристика окопів для стрільби із автомата кулемета, гранатометів
  • Характеристика окопів для стрільби із автомата кулемета, гранатометів
Окоп для танка з круговим обстрілом На обладнання окопу (без бліндажа) за допомогою танка з навісним бульдозерним обладнанням необхідно 0,6 маш./год. і 5 люд./год. Окоп для БМП з круговим обстрілом На обладнання саперною лопатою необхідно 32 люд./год. або із застосуванням ПЗМ-3 0,3 маш./год. та 9 люд./год. (без бліндажу)
  • Характеристика окопів для танків, БТР, БМП
  •  
  • Тип окопу
  • Розміри, см
  • Висота
  • бруствера,см
  • Об′єм
  • грунту,
  • м3
  • Трудозатрати
  • b
  • h
  • Lап
  • маш-
  • год.
  • люд-
  • год.
  • Окоп ля танка
  • 500
  • 400
  • 100
  • 170
  • 50
  • 28
  • 0,6
  • 5
  • Окоп для БТР
  • 500
  • 350
  • 150
  • 500
  • 60(30)
  • 48
  • 0,6
  • 12
  • Окоп для БМП
  • 500
  • 360
  • 100
  • 250
  • 50
  • 29
  • 0,3
  • 8
Перекрита щілина на екіпаж (відділення) На обладнання потрібно: піхотною лопатою - 50 (45) люд.-год.; саперною лопатою – 24 (20) люд.-год. Матеріали: круглий ліс - 2,4 (2,3) м3, Для влаштування фортифікаційних споруд, обладнання позицій військ і пунктів управління у війська постачається шанцевий інструмент.
  • Для влаштування фортифікаційних споруд, обладнання позицій військ і пунктів управління у війська постачається шанцевий інструмент.
  • До шанцевого інструменту відносяться:
  • - велика саперна лопата БСЛ-110,
  • - мала піхотна лопата МПЛ-50,
  • - сокира теслярська,
  • - пила поперечна,
  • - лом,
  • - кирка-мотика,
  • - шнур трасувальний.
  • Шанцевий інструмент
Друге питання:
  • Друге питання:
  • Маскування фортифікаційних споруд табельними інженерними засобами та місцевими матеріалами.
Маскування – це комплексом заходів, які спрямовані на приховування від противника військ і військових об’єктів, на введення його в оману відносно наявності, складу, дій та намірів наших військ.
  • Маскування – це комплексом заходів, які спрямовані на приховування від противника військ і військових об’єктів, на введення його в оману відносно наявності, складу, дій та намірів наших військ.
  • Основними способами маскування є:
  • - приховування,
  • - імітація,
  • - демонстративні дії
  • - дезинформація.
Способи маскування
  • Приховування – полягає в усуненні характерних демаскуючих ознак військ та об’єктів з використанням табельних засобів маскування і маскувальних властивостей місцевості.
  • Імітація – полягає у створенні хибних позицій та районів розташування військ, шляхом устаткування фальшивих споруджень, застосуванням макетів техніки та інших інженерних засобів для введення противника в оману.
  • Демонстративні дії мають на меті навмисний показ несправжньої діяльності реальних військових підрозділів під час пересування, зосередження, ведення бойових дій та виконання інших заходів на хибних напрямках.
  • Дезінформація полягає у доведенні до противника різними способами хибних відомостей.
Маскування повинно бути:
  • Маскування повинно бути:
  • - активним,
  • - безперервним,
  • - різноманітним
  • - комплексним.
  • Ефективність маскування забезпечується своєчасним, якісним та комплексним виконанням:
  • - організаційних,
  • - інженерних
  • - і технічних заходів.
Способи маскування
  • Маскування повинно бути:
  • - активним,
  • - безперервним,
  • - різноманітним
  • - та комплексним.
  • Ефективність маскування забезпечується своєчасним, якісним та комплексним виконанням:
  • - організаційних,
  • - інженерних
  • - і технічних заходів.
Організаційні заходи містять:
  • Організаційні заходи містять:
  • - розосередження військ та періодичну зміну районів і позицій;
  • - використання маскувальних властивостей місцевості та умов погоди й пори року (ніч, туман, дощ, снігопад, низька хмарність) для приховування дій військ і виконання ними інженерних завдань;
  • - обмеження вирубки рослинності, прокладання шляхів пересування;
  • - проведення демонстративних дій військ;
  • - виконання особовим складом вимог маскувальної дисципліни.
Маскувальна дисципліна забезпечується:
  • Маскувальна дисципліна забезпечується:
  • - обмеженням пересування особового складу, техніки і транспортних засобів на ділянках, які противник має можливість спостерігати;
  • - суворим дотриманням в нічний час вимог заходів щодо світломаскування;
  • - виключенням шуму та подачі сигналів при знаходженні поблизу противника, особливо вночі;
  • - неухильним виконанням вимог правил радіообміну.
Інженерні заходи включають:
  • Інженерні заходи включають:
  • - маскувальне фарбування техніки, споруд;
  • - застосування табельних засобів маскування та масок військового виготовлення;
  • - устаткування хибних позицій, споруджень і застосування інженерних засобів імітації;
  • - використання рослинності та створення на місцевості ґрунтових плям.
Технічними заходами є:
  • Технічними заходами є:
  • - використання димів та аерозолів;
  • - застосування піротехнічних та інших засобів.
Засоби маскування
  • До засобів маскування відносяться:
  • засоби приховування:
  • - засоби індивідуального маскування (маскувальний одяг);
  • - табельні маскувальні комплекти;
  • - маски;
  • - засоби світлового та димового маскування;
  • - радіолокаційні кутові відбивачі;
  • засоби імітації:
  • - теплові імітатори;
  • - макети техніки;
  • - засоби, що відтворюють радіолокаційні демаскуючі ознаки техніки й споруджень.
Тактико-технічні характеристики маскувальних комплектів
  • Тактико-технічні характеристики
  • МКТ-Т
  • МКТ-Л
  • МКТ-П
  • МКТ-С
  • МКС-2М
  • МКС-2П
  • (ТС-75)
  • Тип маскувального покриття
  • Транспорантний
  • Літній, пустельний,
  • сніговий
  • Літній, пустельний
  • Основа
  • тканина
  • тканина
  • синтетика
  • Вага (кг)
  • 40-45
  • 60
  • 100
  • % заповнення
  • 40-50
  • 90
  • 70
  • Час розгортання (хвил.)
  • 5-8
  • 8-10
  • 10-12
  • Габарити (м):
  • Кількість/довжина/ширина
  •  
  • 12-3х6
  •  
  • 12-3х6
  •  
  • 2-12х9
  • Площа, що накривається
  • 18х12
  • 18х12
  • 18х12
  • Розрахунок, осіб
  • 6-8
  • 5-6
  • 5-6
  • Кількість комплек-тів, що завантажу-ються на ЗІЛ-131
  • 50
  • 40
  • 30
  • Призначення
  • Для приховування об’єктів від оптичної розвідки на рослинних фонах
  • Для приховування об’єктів від оптичної розвідки на місцевих фонах
  • Для приховування об’єктів від оптичної розвідки на фонах свіжої та вигорілої рослинності
Маскувальне фарбування
  • Маскувальне фарбування застосовують з метою:
  • - зменшення помітності техніки і фортифікаційних споруджень або зміни їх зовнішнього вигляду;
  • - надання об’єктам, що маскуються кольорів і малюнку, що є характерними для навколишньої місцевості;
  • - підвищення ступеню правдоподібності макетів техніки і хибних споруджень.
  • Основними видами маску-вального фарбування є:
  • захисне;
  • деформуюче;
  • імітуюче
Види маскувального фарбування
  • Захисне фарбування - однокольорове фарбування, найбільш близьке за кольорами до переважного фону місцевості.
  • Воно застосовується для фарбування рухливих об’єктів, а також споруджень, розташованих на одноманітній за кольорами фонах місцевості.
  • .
  • Деформуюче фарбування - багатокольорове фарбування плямами різної форми й розмірів, які подібні за кольорами до основних плям фону місцевості.
  • Таке фарбування застосовується для маскування рухливих об’єктів (техніки й озброєння) під час дій військ на різноманітних за кольорами та яскравості фонах і складаються з основних кольорів і одного-двох контрастних відносно нього додаткових кольорів.
Види маскувального фарбування
  • Імітуюче фарбування - багатобарвне фарбування, що зображує на поверхні, яку фарбують, кольоровий малюнок навколишнього фона або зруйнованого об'єкта. Виконується вона головним чином інженерно-маскувальними підрозділами.
3 навчальне питання: ” Застосування інженерних засобів захисту від ВТЗ під час знаходження підрозділу у районі розташування.” Заходи, щодо захисту бойової техніки від ВТЗ
  • Основними заходами щодо захисту військ від ВТЗ є забезпечення потайності і введення противника в оману відносно складу, стану і дій військ під час підготовки і в ході бою.
  • 1. Приховування об’єктів, озброєння і військової техніки від оптичних засобів розвідки:
  • • Шляхом влаштування масок перекриття, горизонтальних та деформуючих масок з табельних маскувальних комплектів;
  • • Маскувальне та деформуюче фарбування техніки та об’єктів;
  • • Задимлення об’єктів та місцевості.
  • 2. Зниження теплового випромінювання озброєння та військової техніки завдяки:
  • • Влаштуванню теплових екранів з місцевих матеріалів;
  • • Влаштуванню теплових екранів з табельних маскувальних комплектів.
Заходи, щодо захисту бойової техніки від ВТЗ
  • 3. Приховування від радіолокаційних засобів розвідки та систем наведення шляхом:
  • • Розміщення об’єктів в полях радіолокаційної невидимості;
  • • Створення радіо відбиваючих масок з табельних комплектів (МРС);
  • • Створення аерозольних полів над об’єктами великої площини.
  • 4. Захист важливих військових та народногосподарських об’єктів шляхом зміни візуального та радіолокаційного фону місцевості і орієнтирів поблизу об’єкту:
  • • За допомогою маскування об’єкту під зруйновані або приховування його;
  • • Створення радіолокаційних полів із застосуванням кутових відбивачів.
  • 5. Підвищення живучості об’єктів та техніки шляхом збільшення об’єму ФО та кількості позицій:
  • • Збільшення товщі ґрунту над фортифікаційними спорудами, укриттями та сховищами;
  • • Використання високопробних матеріалів при обладнання фортифікаційних споруд;
  • • Обладнання не менше 3-х запасних позицій на вогневий засіб.
Сучасні засоби імітації техніки та озброєння
  • З метою введення противника в оману відносно справжнього розташування бойової техніки і озброєння, а також її збереження у випадку застосування противником високоточної зброї під час інженерного обладнання позицій військ можуть широко застосовуватись сучасні пневматичні макети. Згадані засоби є дуже зручними у застосуванні, мають високий ступень деталізації і за зовнішнім виглядом нагадують справжні засоби озброєння.
  • У місцях розташування макетів слід імітувати ознаки життє-діяльності військ і об’єктів.
  • Засоби захисту від ВТЗ
Радіопоглинаючі (радіорозсіюючі) маскувальні комплекти
  • Застосовуються для маскування військової техніки та об’єктів від оптичних і радіолокаційних засобів розвідки на літньому фоні. Маскувальне покриття являє собою сітчасту основу з вплетеними кольоровими стрічками маскувального матеріалу.
Маскувальні засоби з радіопоглинаючих матеріалів
  • Комплект «Контраст»
  • (Україна)
  • Комплект «Накидка»
  • (Росія)
Маскування димами
  • Ручна димова граната РГД-2
  • Велика димова шашка БДШ-5
  • Димова шашка
  • ДМ-11
Завдання на самостійне заняття
  • Завдання на самостійне заняття
  • Заняття № 2 “Обладнання районів розташування підрозділів в інженерному відношенні”.
  • Вивчити організацію та послідовність інженерного обладнання району розташування підрозділів із застосуванням засобів механізації та вручну, в особливих умовах обстановки, а також взимку.
Особливості інженерного обладнання опорних пунктів в особливих умовах
  • а) під час оборони в місті:
  • Для створення опорних пунктів в першу чергу застосовуються особливо міцні кутові будинки з напівпідвальними та підвальними приміщеннями.
  • Опорні пункти готуються до кругової оборони. В проміжках між опорними пунктами і на вулицях міста влаштовують загородження, руйнування та завали, підходи до них мінуються.
б) під час оборони у лісі:
  • б) під час оборони у лісі:
  • Розташування переднього краю оборони обирають у 100-150 м попереду або позаду краю лісу. Під час оборони у глибині лісу передній край обирають по вирубках, галявинах та просіках. Перед переднім краєм на відстані до 400-500 м. проводиться розчищення лісу для поліпшення умов спостереження та ведення вогню.
  • Шляхи, стежки, просіки прикриваються мінно-вибуховими загородженнями і влаштовуються оборонні фортифікаційні споруди.
в) під час оборони у горах:
  • Фортифікаційні споруди влаштовують переважно напівзаглибленого або насипного типу з використанням каміння, яке присипається шаром м’якого грунта, а також мішків із землею.
  • Для укриття особового складу і техніки широко застосовуються наявні печери, тунелі та інші природні сховища. Під час інженерного обладнання широко використовуються вибухові речовини і засоби підриву.
  • В опорному пункті широко використовуються природні перешкоди, створюються кам’яні завали. На шляхах встановлюються загородження, підходи до яких повинні прикриватися вогнем з прилеглих висот
г) під час оборони у степу
  • Для влаштування фортифікаційних споруд застосовують земленосні мішки (БЗМ-57), криволінійні армовані оболонки та елементи хвилястої сталі, тканинно-каркасні споруди й інші конструкції промислового виготовлення.
д) під час оборони взимку
  • Під час розробки мерзлих ґрунтів мають широко застосовуватись вибухові речовини та засоби підриву.
  • У зв’язку з низькими температурами необхідно, в першу чергу, влаштовувати теплі сховища для особового складу.
  • Для маскування, в першу чергу, використовуються підручні матеріали, а також штучні зимові маски. Особовий склад забезпечується зимовим маскувальним одягом, техніка фарбується в білий колір. Для маскування димів під час опалювання бліндажів та сховищ, застосовуються спеціальні пристрої для його розсіювання.
е) під час оборони на водній перешкоді:
  • Особливо важливе значення набуває вибір переднього краю з-за того, що сезонне коливання рівня води змінюють прохідність місцевості, а існуючі гідротехнічні споруди можуть бути використані для затоплення місцевості і влаштування водних загороджень.
  • Для забезпечення надійного ураження противника на воді, частина вогневих засобів виноситься як можливо найближче до урізу води.
  • На ділянці берегу з високим рівнем ґрунтових вод, траншеї, окопи, шляхи сполучення та інші оборонні споруди влаштовуються півнасипного та насипного типу.
Нормативи на обладнання фортифікаційних споруд з урахуванням пори року та місцевих умов.