Презентация "Педагогічна техніка, як основа педагогічної творчості вчителя"


Подписи к слайдам:
СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ПЕДАГОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНІКА ЯК ОСНОВА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ВЧИТЕЛЯ

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

    • Поняття «педагогічна техніка» в історичному розвитку. Сутність понять «техніка», «педагогічна техніка», «психономічна техніка».
    • Складники педагогічної техніки. Внутрішня техніка педагога.
    • Способи керування психічним станом через вплив на емоційну, інтелектуальну та вольову сферу.
    • Зовнішня техніка педагога, її елементи. Невербальна комунікація, характеристика її складників.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Основна:
  • Педагогічна майстерність: Підручник / [І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін.]; За ред. І.А. Зязюна. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища шк., 2004. – 422 с. – С. 43-57.
  • Допоміжна:
  • Пихтіна Н.П. Педагогічна творчість: навч. посіб. / Н.П. Пихтіна. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2012. – 175 с. – С. 83-93.
  • Пихтіна Н.П. Основи педагогічної техніки: навч. посіб. / Н.П. Пихтіна. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 316 с.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Допоміжна
  • Булатова О.С. Педагогический артистизм / О.С. Булатова. – М.: Издательский центр «Академия», 2001. – 240 с.
  • Макаренко А.С. Деякі висновки з мого педагогічного досвіду / А.С. Макаренко // Твори: В 7 т. – К.: Радянська школа, 1961. – Т. 5.
  • Норбеков М.С. Опыт дурака, или ключ к прозрению. Как избавиться от очков / М.С. Норбеков. – СПб:ИД «ВЕСЬ», 2002. – 316 с., ил.
  • Педагогічна майстерність: Хрестоматія: Навч. посіб. / Упоряд. І.А. Зязюн, Н.Г. Базилевич, Т.Г. Дмитренко та ін.; За ред. І.А. Зязюна. – К.: Вища шк., 2006. – 606 с.: іл..
  • Станіславський К.С. Робота актора над собою / К.С. Станіславський; За ред. Ф. Гаєвської, перекл. Т. Ольховського. – К.: Мистецтво, 1953. – 672 с.
  • Цветков Э. Психономика или Программируемый человек / Эрнест Цветков. – СПб.: Лань, 1999. – 192 с.

З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПРОБЛЕМИ

  • Я.-А. Коменський (1592-1670) зазначав, що педагог має володіти мовою і собою, застосовувати дисципліну без гніву.
  • В.М. Сорока-Росинський (1882-1960) писав: «Багато хто вважає, що якщо педагог володіє хорошими знаннями, а крім того, всіма тими якостями, на перелік яких у підручнику педагогіки відведено цілих 5 сторінок, то цього цілком достатньо, щоб стати… таким, так би мовити, наочним виховним посібником…».
  • А.С. Макаренко (1888-1939) твердив, що для нього, в його практиці, та й для інших педагогів «…стали вирішальними такі «дрібниці»: як стояти, як сидіти, як підвестися зі стільця, з-за стола, як підвищити голос, усміхнутися, як подивитись». Він був впевнений, що «вихованець сприймає вашу душу та ваші думки не тому, що знає, що у вас на душі робиться, а тому, що бачить вас, слухає вас».
  • Є.М. Ільїн (нар. 1929) зауважував, що сьогодні недостатньо бути викладачем і артистом, потрібно бути ще й лікарем. Вчитель має справляти не тільки педагогічний, а й оздоровлюючий вплив на інших.

ТЕХНІКА

  • Техніка (з грец.) – вправний, і означає мистецтво, майстерність, сукупність прийомів та пристосувань.
  • Техніку педагога називають педагогічною. У 20-х роках ХХ ст. її розуміли як сукупність прийомів і засобів, спрямованих на чітку й ефективну організацію навчальних занять.

ПЕДАГОГІЧНА ТЕХНІКА

  • – це вміння використовувати власний психофізичний апарат як інструмент виховного впливу. Це – володіння комплексом прийомів, які дають педагогові можливість глибше, яскравіше, талановитіше виявити свою позицію і досягти успіхів у виховній роботі (І.А. Зязюн).

ПСИХОНОМІЧНА ТЕХНІКА

  • – це система вмінь і якостей особистості педагога, яка дає можливість чинити психічно-оздоровлюючий вплив на суб'єктів педагогічного процесу, використовуючи свій психофізичний апарат свідомо й оптимально, тобто з найменшою витратою енергії та часу (Е. Цвєтков).

  • ГРУПИ
  • СКЛАДНИКІВ
  • ПЕДАГОГІЧНОЇ
  • ТЕХНІКИ
  • УМІННЯ ПЕДАГОГА
  • КЕРУВАТИ СВОЄЮ
  • ПОВЕДІНКОЮ
  • УМІННЯ
  • ВПЛИВАТИ
  • НА ОСОБИСТІСТЬ
  • І КОЛЕКТИВ

  • ВИДИ
  • ПЕДАГОГІЧНОЇ
  • ТЕХНІКИ
  • В ТЕАТРАЛЬНІЙ
  • ПЕДАГОГІЦІ
  • ВНУТРІШНЯ
  • ЗОВНІШНЯ
  • СТВОРЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО
  • ПЕРЕЖИВАННЯ ОСОБИСТОСТІ,
  • ПСИХОЛОГІЧНЕ НАЛАШТУВАННЯ
  • НА МАЙБУТНЮ ДІЯЛЬНІСТЬ ЧЕРЕЗ
  • ВПЛИВ НА РОЗУМ, ВОЛЮ Й ПОЧУТТЯ
  • ВТІЛЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО
  • ПЕРЕЖИВАННЯ ПЕДАГОГА
  • В ЙОГО ТІЛЕСНІЙ ПРИРОДІ
  • (ГОЛОСІ, МОВЛЕННІ, МІМІЦІ,
  • РУХАХ, ПЛАСТИЦІ)

  • ЯКОСТІ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ
  • ЗДІЙСНЕННЯ
  • ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • ПЕДАГОГІЧНИЙ ОПТИМІЗМ
  • ВПЕВНЕНІСТЬ У СОБІ ЯК У
  • ФАХІВЦІ, ВІДСУТНІСТЬ
  • СТРАХУ ПЕРЕД ДІТЬМИ
  • УМІННЯ ВОЛОДІТИ СОБОЮ,
  • ВІДСУТНІСТЬ ЕМОЦІЙНОГО
  • НАПРУЖЕННЯ
  • НАЯВНІСТЬ ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ

  • ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ
  • У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
  • ПОЗИТИВНЕ ЕМОЦІЙНЕ
  • СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ,
  • ВИХОВАНЦІВ, ПРАЦІ

А.С. МАКАРЕНКО ПРО НАСТРІЙ ПЕДАГОГА ТА КОЛЕКТИВУ

  • «…постійна бадьорість, ніяких похмурих облич, ніяких кислих виразів, постійна готовність діяти, райдужний настрій, саме мажорний, веселий, бадьорий настрій».
  • тон педагога повинен бути «…таким же радісним, як колектив».
  • «Він (тон) ні в якому разі не повинен мати характеру піднесеної, постійної бурхливості, істеричної напруженості, яка завжди неприємно б’є в очі і яка загрожує при першій невдачі зірватися і перейти в розчарування».

М.С. НОРБЕКОВ (нар. 1957) ПРО ФОРМУЛУ УСПІШНОЇ ЛЮДИНИ

  • вольове примушення →
  • м’язовий корсет →
  • настрій →
  • віра →
  • результат.

СПОСОБИ КЕРУВАННЯ ПСИХІЧНИМ СТАНОМ

  • контролювання власного фізичного стану (метод фізичних дій);
  • розрядка в діяльності (заняття спортом, відеотерапія, музикотерапія, працетерапія, гумор тощо);
  • самонавіювання;
  • звернення до власного почуття
  • обов’язку у зв’язку з усвідомленням соціальної ролі професії, ціннісними установками;
  • емоційне налаштування на творчу діяльність.

  • НЕВЕРБАЛЬНА
  • КОМУНІКАЦІЯ
  • МОВА ТІЛА
  • СТАТИЧНА
  • ЕКСПРЕСІЯ
  • ДИНАМІЧНА
  • ЕКСПРЕСІЯ
  • ФІЗІОГНОМІКА
  • АРТЕФАКТИ
  • СИСТЕМА ЗАПАХІВ
  • ТАКЕСИКА
  • ПРОСОДИКА
  • ЕКСТРАЛІНГВІСТИКА
  • КІНЕСИКА
  • КОНТАКТ ОЧЕЙ
  • АВЕРБАЛЬНІ РУХИ
  • ВИРАЖАЛЬНІ РУХИ

  • МІЖОСОБИСТІСНИЙ
  • ПРОСТІР
  • АБО
  • ДИСТАНЦІЯ
  • СПІЛКУВАННЯ
  • (ПРОКСЕМІКА)
  • ДИСТАНЦІЯ
  • ВЗАЄМНЕ
  • РОЗМІЩЕННЯ
  • ПІД ЧАС
  • СПІЛКУВАННЯ

  • ВИДИ ДИСТАНЦІЙ
  • ІНТИМНА (40-50 см)
  • ОСОБИСТІСНА (0,5-1,5 м)
  • СОЦІАЛЬНА АБО СУСПІЛЬНА
  • (1,5-2 м)
  • ФОРМАЛЬНА (2-4 м)
  • ПУБЛІЧНА (4-7 м)

  • СПОСОБИ РОЗМІЩЕННЯ
  • УЧАСНИКІВ КОМУНІКАЦІЇ ЗА СТОЛОМ
  • КУТОВЕ РОЗМІЩЕННЯ
  • ПОЗИЦІЯ ДІЛОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ
  • КОНКУРУЮЧО-ЗАХИСНА
  • ПОЗИЦІЯ
  • НЕЗАЛЕЖНА

  • ЧАСОВІ
  • ХАРАКТЕРИСТИКИ
  • СПІЛКУВАННЯ
  • ЧАС
  • СПІЛКУВАННЯ
  • ЗАПІЗНЕННЯ
  • ЗАТРИМКА
  • ДІЙ